* * *
Село після свята щоразу багате,
Щоб бар був відкритий, то завжди в нас свято.
То носять, то водять, кого і везуть,
Велика то радість, як самі прийдуть.
І правлять „вечірню” не в церкві, а в хаті,
Запас словниковий настільки багатий,
Тих слів не знайти, щоби де не шукати,
То тільки сусідів так можна лякати.
А там до повстання рукою подати,
Тому для розрядки втікають із хати.
Коли на плацдармі вже спокій настане,
То підуть в розвідку, яка все огляне.
А вранці вже наступ, та з іншого боку.
То армія встане, візьметься за боки.
І „утренню” править, щоб чуло село,
Без наших жінок, якби скучно було.
А день розпочати, яка тут охота,
Ну хоч би сто грам, а це так для польоту.
А після обід, треба й щось для обіду
І буде, як вчора. Не прийду, а приїду.
8-9.03.2005 (Михайло Чир)
