я б пташкою
і вільною десь вдалечінь
я хочу щоб завжди-розхристана
не дивлячись чи є збоку хто
я хочу бути дитячою
такою як і тоді
сміятись до сліз і розплакатись, просто так, бо сонця захі́д
я хочу бути нестримною, ніжною
хоч до рани мене притули
я хочу для тебе різною
і просто прийми це як сон
та не розвіюй його..
я змушена завжди тікати
спочатку від когось , а потім й від себе біжу
я знаю, я знаю
від себе ти ні на крок
приклеяний, спаяний, зліплений
а я полечу
місце на карті , пунктик в серці
я буду тим феніксом з попелу
який черкає зірки
.....
буду вірною/хвилею/вільною
якщо зійдеш з місця і зробиш крок..
.....
мені байдуже на всі "до" і "тим часом"
ти просто дихай, розплющ свої очі й довкола побач
ти слухай мої слова і всміхайся..
...
це щось схоже коли обоє сидять на причалі, і кричать, але нічого крім хвиль не чути. Тоді один підходить поближче, впритул, губами наближується до вуха і говорить одне, заповітне і дуже бажане... те що змушує закривати руками обличчя, відвертатися, багато разів повторяти "о Боже" і битися серце так, ніби йому веліли вистрибнути вже і негайно.
.....
не скажу що чекаю, бо мабуть я скажу неправду, але і те що не чекаю казати не буду теж. Мабуть правильніше за все буде так: приходь, тобі тут будуть раді. Так,буде нелегко. Тобі прийдеться боротися зі мною за мене. Читати мої вірші, а коли матиму поганий настрій то ще й і прозу. Прийдеться пропадати зі мною в дорогах, і в моїх "вічних рожевих м". А ще смішити і слухати мій реактивний сміх. .. Висновок: в тебе має бути сильна нервова і ще більше, меега сильне почуття гумору. Висновок 2: але ти будеш найулюбленіший. Мій.
