вільний переклад з російської,
вірша написаного у 2001 році
Йдучи вперед – а там стіна,
позаду, де не глянь, і збоку.
І шлях хоч довгий - не струна:
із дня у день, і рік до року.
Мов лабіринт цей простір, час -
дрібні мурахи – в ньому люди.
Шукають долю повсякчас -
ще безліч стін стрічати будуть.
Містки, драбини, перелази,
розбитих стін є міріади.
Шукати в суєті щоразу -
хто вихід, мрію, хто відраду.
Цей лабіринт життя терени,
буденна суміш із усього.
Вже перший подих у легені –
веде прямісінько до нього.
11.07.2018