Кипить життя на віртуальних сторінках...
Кохання, зрада, море сліз...
Зриваються снаряди у думках,
вже неминучий фаталізм...
Онлайн - не побачення при зорях нічних...
Тягне туди, як магнітом ...
Обійми у чаті, так звикли ми до них...
Ревнощі рвуть динамітом...
Де загубились справжні почуття?
"Гуглим" душевної поради...
Терзають всю німі передчуття,
Та не знайти ніяк розради...
Грайлива усмішка і міні-сукня "Ред"...
На лабутенах гайда світ за очі...
І хміль "Бордо" вина, чужий загорне в плед
Плечі оголені посеред ночі.
Зрадливий ранок зазирне у вікно...
Сльози солоні сохнуть на подушці...
Життю програла ще раз у доміно...
Й "зависла" знову у онлайн - психушці.
Гарно 
спасибі Вам
