Можна багато робити спроб,
Напрацювавшись ніби чорнороб,
І чекати поки хтось поцілує в лоб,
Перед тим як тебе покладуть у "гроб".
Я не хочу бути цинічним,
Та вірш має бути логічним,
А кохання мусить бути вічним,
Ну і звісно - зустрічним.
Кинемо в новини ще раз провокацію,
Відновимо вже не державу а націю,
Розпалимо нову, вогневу революцію,
Розвалимо корумповану коаліцію,
І на нас подадуть заяви в міліцію, або поліцію.
Тут, у дитинстві пропонують не конфети,
А дешеві кольорові сигарети.
Вечорами п'ють не чай з ромашки,
А залпом, пиво, і те, зазвичай, із пляшки.
Молодь вихід шукає за кордоном,
В руках із Українським дипломом !
А ті хто, в віці, полюють за картоном,
Немов за харчовим талоном.
Я пам'ятаю час коли ще вірив у майбутнє України,
Та під моїми ногами майже не залишилося цієї країни.
Внизу бездна, навколо: руїни
Підвипивші, тротуарні бабуїни.
Інші не менш говірливі тварини.
Невже тут немає місця для людини ?
Тобі цей світ не спасти,
В соціальних мережах роблячи пости,
На могили павших, ставлячи хрести,
Сіючи квіти, що не захочуть цвісти,
Саджаючи дерева що не будуть рости.
Навіть справ сотня, чи тисяча добрих,
До життя не повернуть ні одного з хоробрих,
Не зведуть зі світу жодного з недобрих.
Наші життя визначені, не тут - а на дні,
Десь, далеко, отам, угорі,
Не факт, що безпосередньо над вами,
Бо хто хоче бути в одній площині разом із нами ?
Якщо ти бажаєш підійнятися вгору,
Тоді скоріш в собі гаси і‘скру.
І з нами мерщій, подібно актору,
Грати в цю унікальну ігру.
Бий в спину тих, хто перед тобою,
Іншим кажи, що краще за твоєю спиною,
Йди по черепах, пишайся собою.
Та пам'ятай, що треба ще розібратись зі мною.
ID:
812251
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 02.11.2018 01:09:46
© дата внесення змiн: 02.11.2018 01:09:46
автор: Makkilan
Вкажіть причину вашої скарги
|
