Господи
жовтень твій такий
гіркий і зимний
Господи
ти забрав його в засвіти
зустрітися з татом
його голос досі
блукає за хатою
сидить на лавці
й обіймає студню
Господи
так трудно розуміти твої
промисли
бо біль спалює все з середини
трощить спомини
пересіює час
який нас ніколи не слухає
Господи дай йому меду
і пряників
теплий плед
якщо у дорозі холодно
він любив обіймати маму
а вона тут
плаче без нього
Господи ти знаєш
що ліпше
ти вмієш слухати
дозволь йому бути справа
під крилом твоїм Господи
дай сили сину
який прагне потиснути руку
а вона не відчуває дотиків
витри його глибоченний сум
в кутику рота
Господи
не дозволь світу забути його
присутність
трава що колись косив
най буде йому вічністю
сад що колись садив
нехай родить яблука
Господи бережи його сім'ю здалеку
у якій житиме вічно
