Коли до тебе йду, то сніг,
Іде на зустріч, тихо, раптом.
Я прагну рук, і ніжних губ,
Коштовним, світлим діамантом.
Засипав проліски цей сніг,
І білі, ніжніі, бутони,
Сховались від людських інтриг.
Лиш звук старого громофону.
Померзли паростки весни,
Нахнюпилися від морозу.
Накрились ковдрою зими,
На лід перетворились сльози.
