Антон, учень другого класу, стояв на узбіччі стежки і чекав свого однокласника Даню. Напередодні він домовився з ним зустрітись, щоб поговорити про їхні хлопчачі справи. Стежкою бігла маленька дівчинка. Вона дзвінко та радісно вигукувала набігці якісь веселі віршики. Раптом дівчинка зупинилась, замовкла і заплакала. Бігти далі їй заважала гілка, яка упала з дерева і лежала поперек стежки.
-- Треба допомогти дівчинці, -- подумав Антон. Він підійшов до дівчинки, взяв її під пахви і, переступивши через гілку, переніс малятко через цю перешкоду. Миттю переставши плакати, дівча продовжило тюпати своєю дорогою.
Невдовзі на стежці з"явився Даня зі своєю дворічною сестричкою Дашею. Даша бігла попереду Дані і співала якусь кумедну пісеньку про соняшникове насіння. Добігши до тієї самої гілки, через яку щойно не змогла переступити її ровесниця, Даша теж почала плакати.
-- Не плач, Дашенько, -- озвався до сестрички Даня, -- я тобі зараз допоможу.
Він підбіг до Даші і стягнув гілку на узбіччя стежки. Обличчя дівчинки знову стало радісним.
-- Що треба сказати? -- хотів було запитати у сестрички Даня. Але йому не довелось цього робити, бо Даша вже й сама встигла подякувати братику за допомогу. Дані було приємно, що таку поведінку сестрички спостерігав його однокласник.
Антон, звичайно, звернув увагу на подяку маленької Дашеньки. Він навіть намірився було розказати Дані про те, що хвилиною раніше він також допоміг незнайомій дівчинці, коли вона теж заплакала перед тією самою гілкою. Але та дівчинка, на відміну від Даші, не здогадалась подякувати йому за допомогу. Однак Антон не наважився розповідати про цей випадок. Він збагнув, що у такому разі йому треба було б розказати і про те, у який спосіб він допоміг дівчинці. А, порівнюючи свою допомогу з Даніною, він зрозумів, що Даніна допомога була кращою.
Щиро дякую, пані Надіє! Час від часу пишу для дітей такі невигадані історії, в яких дійовими особами є мої онуки Даня і Даша. Зараз вони вже підросли, а історії про їхнє малолітство залишились у моїх записниках. Сьогодні вирішив випробувати ці свої творики у нашому КП і дізнатись як сприйме їх наша шановна аудиторія. Ці історії дійсно є невигаданими з деякими допрацьовками (а як же без них?). Вам же ще раз дякую.
