Живеш у мріях,спить життя.
Ти віриш що усе мине,
І біль забудеться, лишень...
Ти не згадав що лиш у тебе,
Лишилась доленька моя...
Ти вкрав її і втік одразу,
Й лишив мене на самоті...
Ах болю нескінченно,
І серце плаче,жаль окутав.
Нестерпний сміх,що все зруйнує,
І думка вкрадена моя.
Тим гром в душі,
Я руйную тебе.
А словами простими,
Закриваюсь в собі.
Нащо в тихім й пустім,
Не потрібним нікому,
Серцю мому одному,
Ти забув лиш чого,
Насправді варта я!
Вкардеш ти душу і тоді,
Залишусь там де вже ніхто,
Не знайде погляд мій ласкавий...
Ах серце плаче, думка лине,
Усе засне і Я і Ти!....