Закрили очі!
І бачити не хочете навколо.
Вам так простіше
Як уроборос зімкне вщент смертельне коло.
Затисли вуха!
Схилили голови покірно до коліна.
Вас час не слухав,
Рахує дні коли прийде остання зміна.
Зашили рота!
Щоби не виникло бажання говорити…
Чекайте квоти,
І розпорядження про те, як дальше жити.
Вас так навчили!
Інакшим шляхом не веліли йти вельможі.
Верховні сили
Плюють в рабів з-за кам’яної огорожі.
А ви і далі
Німі, глухі й сліпі, немов каліки
Діти печалі.
В вас замість сліз уже давно багряні ріки.
Вас так навчили.
В покорі жити і у решті-решт померти.
Та ви й не жили.
Тож без вагань чекайте зразу часу смерті.
Можливо діти,
Що народились зі свобідною душею
Зможуть прозріти
І вже тоді вони самі будуть суддею.
Розплющать очі,
Відкриють вуха, з уст зірвуть замшілі пута
Побачать сонце
І підіймаючись погнуть сталеві прути!
І впадуть мури.
Тоді воскресне дух, що тіло рве до бою.
Кінець тортурам.
Нова епоха. Новий день. Нові герої!
І впадуть мури...
04.03.2019р.
