Моєму.....
Уже весна. І місто прокидає....
А пам'ятаєш, як колись вона
Вперше зізналась, що тебе кохає,
Й від щастя в серці лопнула струна?!
Зашумували повноводні ріки,
Защебетали дзвінко солов'ї...
Я́к ти їй ніжно цілував повіки!
Як ти, - ніхто так не кохав її!..
Кохання розрослось, сплелось корінням, -
Чистіше від гірського кришталю!
Та навзає́м ваші слова́, немов насіння,
У душах проросли - "тебе люблю́".