Ех, молодість моя, мій сизокрилий птах,
Злетить, то упаде, польоти не чіткі,
І десь літає знов душа не в небесах,
Полишив моє серце і тіло в самоті.
Іще один листок зірву з календаря,
Вдихнувши сигарет чужих гіркавий дим.
Химери нових днів сміються іздаля,
І подих самоти, немов із неба грім.
Ех, доленька моя, не пісня солов'я,
І завтрішня весна пробила на сльозу.
Летить у нікуди вся молодість моя,
Мої всі почуття навмисне роздягнув.
А небо лиш мовчить і кліпає очима,
Але в свої обійми не скоро ще візьме.
І три десятки літ лишились за плечима.
Навіщо ти життя тримаєш ще мене?..
28. 02. 2019
Віктор ОСТРОУХ
