Поезія життя – життя поезії… Більш! раптом занавіс…
* * *
Поезія життя – життя поезії…
Більш!
раптом занавіс закривсь
в театрі
аж раптом – з громом він упав
упали всі
по два боки
його
коли Бога ніхто і не чекав!
Як без Христа – світ деградантів-боягузів!!
Лиш спідниці
на голові допідправляли
труси
й підгузники!
Душа же чиясь тонко
полетіла
шляхом – поезії…
Я був з причастям
чи прима опери з причастям –
то які претензії?
Чи до Його Крові і Тіла
чи, зовсім мале, мого тіла?
Які претензії??
16.03.2019
