|
25%.. .75%... Біда!!.
Стережись, мій краю!...
Я пішов з роботи… Більш півсотні років
Полетіли в вирій вже без вороття…
Вицвітають очі, зменшуються кроки,
Та яке ж без праці на Землі життя?
Так хотілось Богу,- у душі юначій
Заряснів Будови буйний первоцвіт.
Хай заняття інше по мені не плаче,-
В вухах дзвін металу на десятки літ…
Це було нелегко,- бо й рука тендітна,
Й голова замало повнена знанням,
Та сільська дитина,- гола і амбітна,-
Не лише Будови підкорялись нам!!.
А роботи – море, всюди - ми не гості,
Виростали греблі, шлюзи та міста,
Йшли під воду села, вимивались кості,-
Так і промайнула юність золота…
Зрілість,- це заводи, газогони, печі,
Зрілість,- це димами перекрита даль,-
Десь воно до діла, більше ж не до речі
Лютував там молот та співала сталь…
Зараз не співає – все в країні тихо,
„Боси” добувають гроші тим, що є.
Що для них здоров’я,- те для люду лихо,-
Бідна ти країно, горенько моє…
Нам Мойсея б треба, а його немає,-
Бідність та злодійське безнадійне тло...
А сусідка знай лиш ласо поглядає,-
Як нас затягнути в вікове кубло.
Я пішов з роботи…Він пішов з роботи…
Безробіття кляте душу виїда…
Перший тур...І другий... Є нові турботи...
Там протест, не розум...Страшно...Це.- біда....
ID:
839799
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 23.06.2019 21:17:31
© дата внесення змiн: 23.06.2019 21:18:38
автор: Янош Бусел
Вкажіть причину вашої скарги
|
