|
Й я ходив колись до школи
Пам’єтаю перший клас
Файні всі такі, у формі,
Сорок п’єть прибуло нас.
Ми прийшли, за парти сіли,
Та всім місцє не булО
І п’єтьох (куда ж їх діти)
Завернули знов в село.
Парти грубі, дерев’єні,
Дошка, грубка, крісло, стіл,
Учні Лашківскі всі бУли
Не було з окружніх сіл.
Форма в хлопців проста, сина,
Тілько білий комірец,
Пришивовсє так по колу,
Часто в шию дер рубец.
Коричнева в дівчат форма,
Білий й чорний фартушок
По дзвінку (ним калатали)
Починовсє в нас урок.
З течков каждий йшов до школи,
Там були каламарі,
Луфка, ладирка в пеналі,
Палички й ручка в пері.
Арихметика, читання,
А спочєтку лиш Буквар,
Пластилін, лінійка, зешит -
Простий шкільний інвентар.
В підлокітниках сиділи,
Руки рівно, ані руш,
Щось не так, возьмут за вухо
Тоди звинешсє, як вуж.
Чорнильницє в такій ямці
І пером без ґульки
Ми виводили, помало,
Свої каракУльки.
Ніс і пальці всі в чорнилі,
В крейді, коло дошки,
Ну і форма й парта тоже
В тім чорнилі трошки.
Після другого уроку
Всі бігли в столову
Там давали бараболі
І кашу перлову.
Возьмеш кіста си з котлєтов,
Печенє до чаю
За то всьо копійок двадцєть,
Десь так пам’єтаю.
Закалатає дзвінок,
Летимо з перерви
Би Софії Йосипівні
Не тріпати нерви.
Ти ж попробуй сорок душ
До парти "припнєти",
Як сє кажде чось вертит,
Хоче говорити...
Але наша вчителька
Раду си давала,
Не раз на коліна нас
Межи парт вкладала.
Пам’єтаю був диктант
На букву велику,
Що то було тлумаків,
Що то було крику!
"От примІром пес Сірко,
То сє пише так,
А як єнчи го назвати,
То сє пише як?"
І всі дружно - "пес дружок"
Пишемо з малої
До сих пір я пам’єтаю,
Як коліна свОї
Повкладали у проходах,
Руки догори ...
Власні назви, як писати,
Знаю з той пори.
Ми хрестиком вишивали,
В руках мнєли пластилін,
Крючком такой щось сплітали,
Дерли штани до колін,
Як грали в футбола ...
Така була школа.
В теплу пору всі в сандалах,
В зимі, в черевиках,
То всьо було шкірєне
Й в якихсь заковиках
Не ходив єс пару днів,
Ходив пару років,
Як тобі повитинают
Дєри з обох боків.
Аби в пальці не тиснуло
В сандалах дитину,
Бо ти в них ходив до школи
Ще й пас худобИну.
Колівошко тепер плитку
Робит в нашім класі,
Помінєлосє багато
В теперішнім часі.
Нова школа, нове всьо,
Я ж ту пам’єтаю,
Як з пам’єти, час від часу,
Щось си витєгаю.
31.08.2019 р.
ID:
846686
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 31.08.2019 14:14:55
© дата внесення змiн: 02.09.2019 21:16:13
автор: Олекса Терен
Вкажіть причину вашої скарги
|