колись наш предок нагадав:
- хто не боїться смерті -
той збрехав
лиш воїн в битві оголивши меч
їй заглядав крізь очі побратимів
кожен по різному її сприймав
хто клався в вірності
хто проклинав
а хтось намірив з нею
стяги та коругви
є навіть, камінь, чорний
що за легендою із неба впав
тепер він скритий за лаштунками
кривих дзеркал
бо лише через них
видніє одинокий образ смерті
той хто пізнав
ніколи зустріч не забуде
і другий шанс, відтворить
у нове життя
він з вічністю на- ти
бо знає - ціну плати не відвести
