Надежда Мочкаева
ОСЕННИЙ ПАРК
Маэстро Август заиграл на скрипке,
Дождь пригласил красотку Осень на фокстрот...
Он мимолетно ей дарил улыбки, -
Их танец достигал таких высот!..
Сплетались листья в подтанцовке с ними,
И музыка текла, заворожив
Всех звуками, порою, неземными,
Как будто заново красоты вдруг открыв..
Взмахнул смычком опять маэстро старый,
И зазвучала музыка дождя,
Под звуки акустической гитары
Куда-то в юность снова уводя...
... Такая красота в осеннем парке!
Так дышится легко, свободно в нем,
Когда под звуки тихие, неяркие
Танцует Осень свой фокстрот с Дождем...
ОСІННІЙ ПАРК
(Переклад)
О! Як прекрасно Серпень грав на скрипці,
Красуню Осінь Дощ узяв в фокстрот…
І їх обличчя розцвіли в усмішці,
А танець досягав таких висот!..
Сплелося листя золотисте з ними,
А музика зачарувала всіх
Звуки були здавалось неземними,
Це було соло для земних утіх.
Злетів смичок – це грав старий маестро
І полилася музика дощу,
Здалось, що зібралися оркестри,
Допоки трішки дощ густий не вщух.
Така краса співала серед парку…
Повітря чисте, викликало щем.
Відкрила Осінь золоту фіранку
І танцювала разом із Дощем.