Скільки було тих чоловіків...
хтось на все життя, а хтось просто хтів,
хтось залишав по собі сліди,
хтось палив тебе і разом мости,
хтось статус екс замінив на друг,
хтось віру дав, хтось душею протрух,
хтось дарував тобі, а тебе собі...
живи з цим, як хочеш, вір і люби.
Скільки було вже чоловіків...
отих, що вдавали з себе волхвів,
чи хлопчиків для тілесних втіх,
о, скільки було вже героїв тих...
з ким просто в ліжко та з ким на чай,
з ким народжуй собі і колисай,
а з ким, як в казці, принцеса мов,
ранки - із квітів, а дні - із обнов.
Скільки було в неї чоловіків...
та певно Господь вберіг, захистив,
бо з жодним із них не зайдеш у осінь,
не було ради кого й обрізати коси...