Осінь вереснем співала,
вселяла надії...
Роздивлялась, поспішала,
поновляла мрії....
А вже жовтнем малювала
чудові картини...
І красою утішала,
й гронами калини...
Половина вже минула
осені цікаво...
Холодом нині війнула,
таке її право...
І дощами обмиває,
все що малювала...
І з вітрами розмовляє,
так як сама знає...
Ми від осені ховаєм,-
і смуток, і болі...
Нехай ніхто не пізнає
біди і печалі...
До кінця вже добігає
жовтень кольоровий...
Сльози відчаю втирає
в просторі холоднім...
Листопад вже підступає,
жовтню диха в спину...
Зимі двері відчиняє,
спішно й безупиннно...
