|
Литературная карта. В краю ста тысяч песен и вышивок
Чувашия — республика Российской Федерации, столица которой г.Чебоксары (Шупашкар). Мы бережно храним и преумножаем свою древнюю культуру, о которой немного хочу рассказать сегодня и вам.
Знаете ли Вы страну такую,
Древнюю и вечно молодую,
Где в лесу тетерева токуют,
Словно песней сердце околдуют,
Где коль праздник – от души ликуют,
Коль работа – гору дай любую!
Знаете ли Вы такой народ,
У которого сто тысяч слов,
У которого сто тысяч песен
И сто тысяч вышивок цветет?
Это перевод с чувашского классика нашей литературы Петра Хузангая. Он известен и как общественный деятель, и замечательный переводчик, который открыл мировую литературу чувашскому читателю. Особенно был дружен с болгарскими литераторами. На фото П. Хузангай с болгарским писателем Ламаром. 1962 год.
Чувашию и Болгарию связывают страницы общей истории — это был один народ, проживающий в Великой Булгарии. Историки сообщают: «Современное государство на Дунае «Болгария» основала часть булгар, переселившихся под предводительством хана Аспаруха с территорий Великой Булгарии из-за нежелания воевать с хазарами. Предки современных болгар отстояли перед слабеющей Византийской империей захваченные территории и остались на них». Предки же чувашей переселились из Великой Булгарии в Среднее Поволжье и основали вместе с другими народами Волжскую Булгарию.
Болгарский поэт Николай Соколов об Аспарухе сложил стихи «Обичаем те, Родино», писал о кагане Аспарухе и чувашский поэт Петр Хузангай.
Сохранились параллели в культуре наших народов. Вот, например, вышивка. Чувашский историк Петр Денисов провел параллели между культурой чувашей и болгар и обнаружил схожесть в вышивке двух народов. Например, у болгарских женщин, как и у чувашских, было принято носить узоры в виде парных розеток или ромбов, которые вышивались на груди рубах. У чувашей такие узоры называются кеске. Есть сходство в женских головных уборах. Они похожи как формой, так и тем, что обшивались серебряными монетами.
В Чебоксарах существует Музей вышивки, где можно увидеть образцы уникальной вышивки 18 века и головные уборы с монетами из серебра.
Чувашию по праву называют землей пивоваров. Пиво – древнейший напиток чувашей. Культура пивоварения в Чувашии складывалась веками. Варили его для обыденного потребления, для ритуального применения в обрядах, требуемых древней религией чувашей, для использования в лечебно-оздоровительных целях. Каждая община или даже семья имела свои обычаи пивоварения. Пиво считается национальным напитком в регионе и обязательным угощением на всех торжествах. Даже герб республики расположил на себе образ лозы с шишечками, поскольку на данной территории выращивают большую часть (до 90%) российского хмеля.
Раньше пиво в Чувашии традиционно варили женщины. Девушку не брали замуж, если она не умела варить пиво. Накануне варки живительного напитка хозяйка дома молилась, обращаясь в сторону восхода солнца.
В России три музея пива: в Москве, Петербурге и Чебоксарах. Наш среди них — особенный. Ведь Чувашия испокон веков была краем высочайшей культуры пивоварения. В Музее пива вы не только услышите о старинных рецептах, но и отведаете творение.
На фото — Музей пива в Чебоксарах
И сегодня дорогих гостей в Чувашии встречают не только хлебом-солью, но и прохладным бодрящим пивом в резном деревянном ковше.
23.12.2019 Светлана Гордеева
Светлана Гордеева У нас прекрасная природа: Волга и курортная зона в Заволжье с хвойными лесами, ягодами, грибами… У нас родился Василий Чапаев, космонавт №3 Андриан Николаев, синолог с мировым именем Никита Бичурин…
Светлана Гордеева
Да, это нагрудное украшение с монистами. Раньше монеты были из серебра и костюм мог весить больше 10 кг. Девичий головной убор – тухья был закрыт сверху острой макушкой, а женский с отверстием сверху – хушпу. Считалось, что замужняя женщина должна иметь связь с верхним миром для рождения и воспитания детей.
Свадебные традиции – тоже очень интересные. Невеста с раннего детства (5-6) лет начинала вышивать себе приданное, свадебное платье и обязательно платок жениха. По этому платку жених выбирал себе невесту (смотрел на аккуратность исполнения и красоту). Мог и отказаться жениться ). А, если все устраивало, накидывал себе на плечи. Я много про это могу рассказывать )
Перевела на украинский язык 30.12.19 6.08
Літературна карта. В краю ста тисяч пісень і вишивок
Чувашія - республіка Російської Федерації, столиця якої г.Чебоксари (Шупашкар). Ми дбайливо зберігаємо і примножуємо свою давню культуру, про яку трохи хочу розповісти сьогодні і вам.
Чи знаєте Ви країну таку,
Давню і вічно молоду,
Де в лісі тетерева токують,
Немов піснею серце зачарують,
Де коли свято - від душі радіють,
Коль робота - гору дай будь-яку!
Чи знаєте Ви такий народ,
У якого сто тисяч слів,
У якого сто тисяч пісень
І сто тисяч вишивок цвіте?
Це переклад з чуваської класика нашої літератури Петра Хузангая. Він відомий і як громадський діяч, і чудовий перекладач, який відкрив світову літературу чувашскому читачеві. Особливо був дружний з болгарськими літераторами. На фото П. Хузангай Петро Петрович з болгарським письменником Ламар. 1962 рік.
Чувашію і Болгарію пов'язують сторінки спільної історії - це був один народ, який проживає у Великій Булгарії. Історики повідомляють: «Сучасна держава на Дунаї« Болгарія »заснувала частина булгар, що переселилися під проводом хана Аспаруха з територій Великої Булгарії через небажання воювати з хазарами. Предки сучасних болгар відстояли перед слабшою Візантійською імперією захоплені території і залишилися на них ». Предки ж чувашів переселилися з Великої Булгарії в Середнє Поволжя і заснували разом з іншими народами волзьких булгар.
Болгарський поет Микола Соколов про Аспарух склав вірші «ОБИЧАИ ті, Родино», писав про кагана Аспарух і чуваський поет Петро Хузангай Петро Петрович.
Збереглися паралелі в культурі наших народів. Ось, наприклад, вишивка. Чуваський історик Петро Денисов провів паралелі між культурою чувашів і болгар і виявив схожість у вишивці двох народів. Наприклад, у болгарських жінок, як і у чувашских, було прийнято носити візерунки у вигляді парних розеток або ромбів, які вишивалися на грудях сорочок. У чувашів такі візерунки називаються кеске. Є схожість в жіночих головних уборах. Вони схожі як формою, так і тим, що обшивалися срібними монетами.
У Чебоксарах існує Музей вишивки, де можна побачити зразки унікальної вишивки 18 століття і головні убори з монетами з срібла.
Чувашію по праву називають землею пивоварів. Пиво - найдавніший напій чувашів. Культура пивоваріння в Чувашії складалася століттями. Варили його для повсякденного споживання, для ритуального застосування в обрядах, необхідних стародавньою релігією чувашів, для використання в лікувально-оздоровчих цілях. Кожна громада або навіть сім'я мала свої звичаї пивоваріння. Пиво вважається національним напоєм в регіоні і обов'язковим частуванням на всіх урочистостях.Навіть на гербі республіки є образ лози з шишечками, оскільки на даній території вирощують велику частину (до 90%) російського хмелю.
Раніше пиво в Чувашії традиційно варили жінки. Дівчину не брали заміж, якщо вона не вміла варити пиво. Напередодні варіння цілющого напою господиня будинку молилася, звертаючись в бік сходу сонця.
У Росії три музеї пива: в Москві, Петербурзі та Чебоксарах. Наш серед них - особливий. Адже Чувашія споконвіку була краєм високої культури пивоваріння. У Музеї пива ви не тільки почуєте про старовинні рецепти, а й можна скуштувати творіння.
І сьогодні дорогих гостей в Чувашії зустрічають не тільки хлібом-сіллю, а й прохолодним бадьорим пивом в різьбленому дерев'яному ковші.
23.12.2019 Світлана Гордєєва
Світлана Гордєєва : У нас прекрасна природа: Волга і курортна зона в Заволжі з хвойними лісами, ягодами, грибами ... У нас народився Василь Чапаєв, космонавт №3 Андріан Ніколаєв, синолог зі світовим ім'ям Микита Бичурин ...
Світлана Гордєєва: Так, це нагрудна прикраса з намистом. Раніше монети були з срібла і костюм міг важити більше 10 кг. Дівочий головний убір - тухья був закритий зверху гострою верхівкою, а жіночий з отвором зверху - хушпу. Вважалося, що заміжня жінка повинна мати зв'язок з верхнім світом для народження і виховання дітей.
Весільні традиції - теж дуже цікаві. Наречена з раннього дитинства (5-6) років починала вишивати собі придане, весільну сукню і обов'язково хустку нареченого. По цій хустці наречений вибирав собі наречену (дивився на акуратність виконання і красу). Міг і відмовитися одружуватися). А, якщо все влаштовувало, накидав собі на плечі. Я багато про це можу розповідати)
Переклала на українську мову 30.12.19 6.08
ID:
859705
Рубрика: Проза
дата надходження: 30.12.2019 06:12:01
© дата внесення змiн: 30.12.2019 06:30:22
автор: Тома
Вкажіть причину вашої скарги
|