Бились цвяхи у небукові труни
Влада "рішала" проблеми.
Хтось розпинався з гучної трибуни,
Доки знайшли епістему.
Людям закритим все зносило башні,
Світ прогнивав зсередИни.
Влада "рішала" проблеми вчорашні,
Баченням як у дитини.
Нас було мало з охотою завтра,
Всім давай сите сьогодні.
Втім не погашена мріяна ватра
Буде водою безодні.
Ми побудуємо те, що плекали
Завтра чи років за сотні.
Ми найчистіші ідеї вливали,
Тож більш не будем скорботні.
