Поезія в моїй душі,
Вона зі мною буде жити,
Я даруватиму вірші
Всім найдорожчим в цьому світі.
Моє життя - в моїх віршах,
У роздумах, падіннях, злетах,
Це не простий, тернистий шлях,
Це доля кожного поета...
Хотів би ти, чи не хотів,
Та на прицілі кожне слово,
І критиків, і ворогів
Ти матимеш обов'язково,
Ще заздрість "друзів" не мине,
Та їхні вічні пересуди,
Проте, оточують мене,
Як правило, хороші люди.
Мої душевні почуття
Злітають піснею до неба,
А потім, хай саме життя
Поставить крапки там, де треба...
Любов Шемет
З СВЯТОМ!
