Повір, що серце скорчилось від болю,
Ти певно знаєш, що воно страждає…
Серце вже майже стріло свою долю,
Проте від болю знову помирає.
Лише подумай, що живе людина,
Якій ти найдорожча в цілім світі.
В якій до тебе вірність лебедина
І без якої він не може жити…
Ти той промінчик, що давав надію,
Ти та лебідка, що йому до пари.
Живе тобою і про тебе мріє,
То ж стань тим вітром, що розгонить хмари.
І подаруй хоч крапельку кохання,
Щоб знов заграли його серця струни.
Зроби, прошу, зроби це без вагання,
Щоб серце знову заспівало юне.
