Життя проходить наче в сні...
мені так важко пояснити,
чому так скоро йдуть ці дні
й чому так легко їх втрачати.
Чому так важко щось зробити,
щоб бодай на мить усе це зупинити…
чому так легко їх згадати
а чому так важко все забути!
Невже щось з пам'яттю моєю сталось,
в голові моїй усе перемішалось
і вже ніколи я не зможу знову
відчути те, що між нами відбулось…
За мене вже хтось вирішив
й мене не повідомив-
навіщо дав мені надію
чому із серця не забрав любов?!
Мені тепер вже все одно,
я хочу лиш усе забути
і вже ніколи не згадати
не хочу більше я тримати,
мовчки у собі цей душевний біль …