Весняними туманами, а іноді й морозами
Цей світ навколоклітковий дарує новий день
Хай на заваді стане нам між посмішкою й сльозами
Така далека подорож по доріжках знамень.
Хай нам не обійнятися бо світ закутий саваном
У нас обличчя з пластику, і з пластику весь світ.
Я шлю тобі повітряні - стерильні і невдавані
А Сонце всього сущого повзе у свій зеніт.
Горіли святохрещені, палалися ендеміки
По плівках із знаменнями гуляв один сюжет
Хто зна, що поза межами великої Пандеміки.
А мо ми лиш загарбники на лиш одній з планет.
