Я твоя паломниця, славнозвісна Мекко.
Я ввійшла до серця, там знайшла безпеку.
Довго я молилася, з вечора до ранку,
Щоби ти леліяв ревну мусульманку,
Щоб мене голубив, не шукав коханки,
Лиш мені присвячував вечори й світанки…
Нашу першу зустріч пам’ятаю й досі.
Згадкою про неї є пасмо волосся.
Ось і час прощатись. Повернусь нескоро.
Я тебе кохаю чисто і прозоро.
«Місію завершено», - сумно я зітхаю.
Я твоя паломниця. Я тебе кохаю.
фото з інтернету
цікаво і досить яскраво. гарна лірика. сподобалось переплетіння думок. образів: серце - святиня- храм любові. закінчення трохи випадає. хоча я розумію загальну ідею. але я все ж стараюсь зробити яскравий підсумок. фінальний акорд. він має чіпати. бути сильним. але то моє. натхнення вам!
Дякую, рада, що сподобалось.
Закінчення таке, як і я планувала. Паломництво (побачення) завершилося, і вони розійшлися на певний час, але знову зустрінуться.
Подібні образні порівняння є в словах пісні «Comme les Rois Mages» французької співачки «Sheila»: прагну бути там, де ти, лину за тобою, як волхви в Галілеї йдуть за біблійним світлом зірки пастухів, як Христофор Колумб з його трьома каравелами пливе за Сонцем до своєї Америки і т.п. Я розчулений і захоплений красою Вашого вірша! Дуже гарно!