асиметрична кострубата тінь
опудала, хреста, чи руни смерті,
важка луна вгаваючих борінь,
шепочуться ліниво свідки вперті,
вдивляються в зіницю крижану,
схиляються до висновків дочасних,
незвично, як на сонці кажану,
жрець ще вдає, ім’я забувши власне>
>глибокий подих, він - як чорний дим_
останнє слово - на граніт насіння_
пустих надій невідворотне тління
перед сумління дзеркалом кривим_
