Хворобу країни відчував я відразу.
Всі смерті приймаю за кровну образу.
Шлю Україні лиш побажання прегарні.
У чари зануривши всі насилля марні.
Бо люди загубили, забули смак правди,
Яка світлочола, величава до справи.
Державу не дасть розірвати, знищить горе.
І Конституція наша вірте, ще гожа.
Нам досить жити у жорстокому цейтноті
І працювати до ста років на роботі.
Лиш шахраї приховані резерви мають.
І добре пенсії, зарплати в них зростають.
В себе повір, в добро. Відкрий нарешті очі...
Це не пусте, повір - засяють дні і ночі.
Та ось прийшов фінал, де знешкодим кримінал,
Покращим і моральний стан, знищемо накал...
Патріотично! Впевнено!Надію маємо в серцях...Хоч наче і жмвемо мов в жорнах...та переборемо ми страх...Щастя пізнає ...людина кожна.Бо віра і любов спасе...А це в житті... є понад все!Удачі Вам!
Патріотично! Впевнено!Надію маємо в серцях...Хоч наче і жмвемо мов в жорнах...та переборемо ми страх...Щастя пізнає ...людина кожна.Бо віра і любов спасе...А це в житті... є понад все!Удачі Вам! 
Зворушлива лірика, яка нікого не залишає байдужим! 
