Вас так багато...
Чому вас так багато?
На вулицях,
в будинках
і в піснях
Чому іду я знову винувато,
невдалим текстом, що його вже зжато
й кидає по чужих-своїх шляхах?
Ви такі різні...
І як ви такі різні?
На вигляд,
в мріях
і в думках
Одні як дротики різкі, залізні,
а інші - ті м'які та ніжні,
бо в кожного свій досвід у руках
За вас молитись...
Поки лиш молитись -
на посмішках,
віршами
і у снах
Щоб кожному було де прихилитись,
щоб більше не було вам сенсу злитись,
а тільки розквітати на очах