гарно
.. правдиво.. внутрішня самодостатність краще, це не відчуття одинокості і покинутості, внутр.самодост. не "кровить" жадібно-несамовито-невгамовною необхідністю "залатати" кимось "рани") самодостатня (цілісна) "самотність" - це круто, то досить таки повноцінна собі самоствердна "одиниця" і дуже потужний ресурс.. для самозаглиблень, аналізу, [само>рефлексії, тиші, можливістю потоваришувати із самим собою, щось краще про себе зрозуміти/усвідомити/збагнути..) яка нікого не потребує, бо так їй добре і комфортно)
поміж цим, у мене теж є вірш під назвою "Самотність", правда він не зовсім є спокійний і стриманий у своїй наповненості, а емоційний, "бурхливий", стражденний і дещо зболений:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411879