як? ви хочете стати книжковим хробаком? чи не краще
бути, як я, завжди осторонь? ви могли б сидіти в суді,
де судять вашу особу, коментуючи це з високого дуба.
без парадоксів! спробуйте, станьте під наші знамена.
дивіться: ви мали б зараз, як он ті, влаштувати дебош
на проїжджій частині з друзями неподалік від поліції.
могли б ще багато чого замість сидіти в цій клітці
персонального limbo, не плутайте з лімузином.
тобто я хочу сказати: перше, ніж впасти в кому,
скуштуйте свободу на смак, як горобець на горожі.
оберіть агресивний стиль одягу, ходіть, як бандит, перевальцем.
з горобцями проблем нема – походіть горобиним яструбом:
полювання увечері, купання в басейні вдень –
так поступово набудете такого-сякого інстинкту,
зможете згодом очолити відморожену вовчу зграю.
не сидіть на дивані довіку: політайте перш ніж померти,
бачите? ви – горобець, що сидить на шкільній огорожі.
ні, я не хочу бути ні твоїм безсоромним татком,
ні взагалі нічиїм головним інженером гріха.
я не грав би тут, мов свинопас, на свою чарівну сопілку,
я маю певну прив'язаність, я люблю свою мандоліну.
а ви, хоч би там як, – моє оцінкове судження –
просто маленький горобчик, що сидить на шкільній огорожі.
звісно, в навчанні немає нічого несправедливого.
з вашими цими книжками ви були б науковою зіркою.
спробуймо трохи софістики: надмірнощі та зловживання
призводять до дизбалансу й притуплюють смак життя.
що занадто сумлінне, то може впасти в свою протилежність,
як он ті хулігани, що їх вже скрутила поліція.
не сидіть в вашій вежі безвихідно, бо це – надзвичайно смішно:
це подібне до того, як ви сидите на горожі
sparrow on the schoolyard wall, jethro tull
