|
Ти бачив світ,але не бачив ти, моє село,
що в горах і лісах,як квітка розцвіло.
Де гори,ліси і дві гірські річки -
там Угля рідна,бурлить в своїй красі.
Куди не глянеш,все заворожує тебе,
в зеленім кольорі,усе село моє.
Тільки хатинки у різні кольори,
наче мозаїка дитяча - всі вони.
Думбравиця,Пинтина,Груники,Рускова й Ділок -
урочища в селі,по яких у школі вивчиш ти,любий урок.
Смерека,Ліщина,Бук,Кедр і Граб -
росте у наших,Угольських лісах.
Мала Уголька й Велика Уголька - це дві річки,
які селом течуть і беруть початок з полонини.
А ще харкатер мають,ці річки як жителі села -
скаламутятся,рознесуть усе,але у більшісті дають життя.
Ти Угля чарівна,рідне моє село,
воно цвіте і пахне,всім на зло.
А ще закладує у схованку,могучої душі -
я Углянин,я в Углі народився у чарівнім селі.
ID:
899212
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 25.12.2020 19:28:47
© дата внесення змiн: 25.12.2020 19:28:47
автор: Бабич
Вкажіть причину вашої скарги
|
