Ну все, тоді до завтра!
Побачимось, авжеж!
Та все ж вогонь — не ватра!
Ну що з мене візьмеш?!..
Горбатого не справиш,
Воно йому — об лід!..
Даремно протиставиш
Суб'єкту індивід...
Не варто маскувати
У смайликах себе,
Чому б і не сказати
Усе, що так довбе?!..
Чому б і не послати,
Якщо бажання є?..
Не шмарклі знов жувати,
Що звичкою стає...
Ти тоном — покровитель,
Я — телепень, тюфтій
Й не посягну на титул,
Він твій і тільки твій!
Чому не претендую?
— Даремно, не питай!..
Де можу — там фіглюю,
Де хочу — там вважай!..
Ми дивимось на спокій
По-різному, мабуть,
Здавалось, з того-ж боку,
От тільки різний кут...
Формально — не формально...
Ти обираєш сам.
То є цілком нормально
Не гай часу на спам...
Та знову відчуваю
Поблажливість твою,
Дратуюсь, співчуваю...
От, лиш не дякую!..
Ну що ж, тоді до завтра,
Від мене відпочинь...
І не вогонь, а — ватра!
— "Дровцят" услід підкинь...
