З картини мертвим поглядом на нас
Дивиться черговий деспот-імператор.
Холодна усмішка, порожній пафос, фарс –
То хто це перед нами: бик чи тореадор?
Що там, за маскою із аристократичний рис?
Захована яка ще страшна його правда
Й яку насправді ношу в житті своєму ніс
Блазень, що видав себе перед нами за пана?
Душа чим сповнена була його дощенту?
Заради чого жив, чим марив і кохався?
Кому продав душу свою він на останку
І в коридорах якої вічності загубився?
З картини мертвим поглядом на нас
Дивиться чергова людського пафосу жертва.
Портрет - єдине, що лишилося в палатах цих
З минулого. Мистецтво вічне а людина смертна...
(картина Дієго Веласкес. Портрет Гаспара де Гусмана, герцога Олівареса. з інтернет доступу)