Нічого, що на рік до старості все ближче
І що у косах срібло майорить,
І ми не ті, які були раніше,
Бо ж розуміємо - життя неначе мить.
Дорослі діти, в когось вже й онуки-
Минають дні і рік за роком йде...
Усе було і зустрічі й розлуки
Тепер вже й наше літо осінь жде.
Та в кожнім віці є прекрасні миті,
І кожна мить - благословенний дар.
Тож дякуймо за те, що можем жити
За кожний рік, що Бог дарує нам.
20.10.20.
