Похмурий літній день,
Суха земля вдивляється до неба,
Нависли хмари ген - ген,
Неподалік вже вдаряє блискавка.
Важко хилить стовбуром старий клен,
А поряд вторують жвавіші яблуня і вишня,
Вони по особливому відчувають цей момент,
Як хвилююче намагнічується повітря.
Все дужче грім б'є,
Поміж берегів принишкла річечка,
Краєм ока поглянув в її гладінь соловей
І ще хутчіше полетів до прихистку.
Земля цього чекала день в день
І ось, жаданні неба вісточки,
Дощові каплі розбавляють пил доріг
Цілющою, життєтворчою вологою насичуючи.
