Дорогами життя як мандрівник
У кожний крок вкладаючи пошану,
І кого би перед собою не зустрів
Йому плідного шляху бажаю.
Землі і неба син,
Простір між зорями чекає,
Натомість, зараз серед материнських обійм
Я до могутніх крил звикаю.
Дорогами життя набираюсь сил,
Досвіду, натхнення якому не має краю,
Адже дух рідної домівки відчувається скрізь,
Таке відчуття, що й скрізь чекають.
Життя - дякую тобі,
Що чуєш мене - знаю,
Я обов'язково докладатиму зусиль,
Аби не втратити в грудях твоє сяйво.