Якщо забудеш ти колись мене,
І в пам"яті твоїй я стану лишня,
І просто так пройде, усе мине,
І вітер прошепоче: ти - колишня.
Та не повірю я його словам,
Хоч зашпори пройдуть в моєму серці.
Повірю краще я чудовим снам,
Хоч цій розлуці вторить віще скерцо.
Казкові обриси мого кохання,
Мене повернуть у минулі дні,
А ти залишиш всі свої вагання,
Які для тебе будуть все ж складні.
І вітер змінить курс свій на попутній,
І освіжить по - новому думки,
І зрозумієш - втратив незабутнє,
Закрив ти свого щастя сторінки...
І зрозумієш-втратив незабутнє,
Закрив ти свого щастя сторінки.
Та буде запізно все повернути...
Гарно та зворушливо, дорога Надюшко!
Море Вам щастя та океан кохання!