Вона прийшла на проводи зими
Заплакана… У сукні міліта́рі…
Ні, не таку весну чекали ми!
Війна заштрихувала всі реалії…
Чорнилом крові… аквареллю сліз…
Мига́вками вогне́нних траєкторій…
Бо "брат - асвабадітєль" об'явивсь!
Від наших (!) споконвічних (!) територій(?!)
Смерть у кокошнику! Наві́жена, страшна!
З оскалом сказу й псевдо-допомоги!
Мою весну затримала війна!..
Сирени заглушили колискові…
Ми неодмінно виграєм цей бій!
Війна нас згуртувала, як ніколи!
І скоро на оновленій землі
Зійде жовто-блакитна перемога!
Весна продовжить радісне турне,
Знов зацвітуть конвалії і вишні…
Останній танк ворожий потягне́
Наш героїчний трактор український…
В той день, коли закінчиться війна,
Зійдуться всі роз'єднані дороги!
І мирне місто привітає нас
Горнятком кави! Смаку перемоги!
В той день, коли закінчиться війна…
25.03.2022
До хримоти і до щему в серці! Дякую сердечно за вірш. 
Браво, тезко!
