Такий гучний Європи слід,
Де український славний рід,
Поснули німець і француз,
І італієць десь загруз …
І тільки тут тримає стрій
Країна золотавих мрій …
Навколо нас живуть брати,
Їм з нами поруч завжди йти,
Британець люльку набивав,
До того гурту теж пристав …
Ото буває дивина,
Як хтось позбудеться од сна,
І не чекали вже ніхто,
Почалось в цирку шапіто …
Та хто ж така?
Та як ж це так?
"Таку" країну ображать?
Почався плач за москалем,
Пішли плачі навкіл дощем …
Бо ж там і нафта, там і газ,
Включивсь сторічний контрабас*,
Плач, українськая земля,
Коли хтось судить так здаля …
Котивсь кудись багатий світ,
Ключа сховав нам до воріт ...
Чи нам то тре, чи то журба?
Б’є Україна москаля …
А далі з тим, хто кум і брат,
Постане світ з біленьких хат,
Цвістиме вишня у саду,
Забуде край наш про біду …
*виступ Кіссинджера у Давосі