Хай до краю дійде
Врешті-решт війна
Темная, страшна,
А натомість зійде
Тихо сонце ясне
Миру та добра!
Прийде хай пора
Ця до нас прекрасна,
Щоби ми з тобою
З нею лиш жили́,
У душі цвіли,
Наче квіт весною;
Бо ж війна приносить
Лиш страждання, зло,
А в душі тепло,
Мов траву ту, косить;
Косить почування
Добрі, чарівні,
Ніжні, неземні
Всі без співчування.
Час всім нам збагнути
В світі цім земнім,
Що війни на нім
Не повинно бути.
Світ – не світ з війною
Й нашеє життя –
Зовсім не життя,
Що тече рікою,
Бо ж його забрати
Може та війна
Будь-коли. Вона
Те життя, що мати
Нам дала, вважає
За ніщо й життя
Вже без вороття
Тільки забирає.
Євген Ковальчук, 16. 02. 2022
