*****
Весь час чогось не вистачає.
Постійно щось не те, не так.
Як хтось собі одне придбає,
Як ще чогось бажа відтак.
Можливо, слід задовольнятись
Нам тим, що маємо ми вже,
Аби й того не позбавлятись,
Що нашу душу береже,
Що душу нашу вберігає
Від будь-якого лиха, зла,
Іти вперед лиш спонукає,
Куди б нас доля не вела;
Що в наше серце густо сіє
Лиш світлі, добрі почуття,
Що через наші вчинки діє
В ім’я яснóго майбуття;
Що наші думи окриляє
Й ідеї гідні у життя
Утілити нам дозволяє
Без труднощів і сум’яття?
Лиш варто розум, серце й душу
Звільнити від пітьми тенет,
Із чистим розумінням «мушу»
Розкрити щастя той секрет,
Розкрити щастя ту загáдку,
Сказавши «зможу я!» собі,
І врешті віднайти розгадку,
Яка знаходиться в тобі,
І ту розгадку віднайшовши,
Мерщій вдаватися до дій,
Щоб з ними, до мети дійшовши,
Здійснився весь рій мрій, надій.
Євген Ковальчук, 21. 07. 2019
