Буде мир – побачимось!
Збережеш одне життя –
Врятуєш цілий світ.
Все, що розкажу я, справді сталось,
Як упали перші бомби на наш дім.
У підвалі разом всі ховались,
Без зв’язку і світла кілька днів.
Ми з дружиною тут не місцеві,
В Ірпені живемо років три.
Мали в місті затишну оселю,
Весело і радісно жили.
У минулім році донька народилась,
Скільки було планів, сподівань!
Та лютневим ранком все скінчилось,
Розпочався час тривоги і страждань.
Якось обстріли притихли на годину,
Вийшли ми шукати порятунку.
І побачили на вулиці машину,
Не зачинену, з ключами у замку.
Є «права» у мене, кермувати вмію,
Правда, власного авто ще не придбав.
Хоч і мав цю заповідну мрію,
Але все на потім відкладав.
Став та й думаю, що мені робити?
Не було в родині нашій крадіїв.
Як візьму чуже, то буде гріх великий,
Не візьму – не урятую власної сім’ї.
Сів. Завівся. Завелася зразу,
Індикатор показав, що повний бак.
Ми помрем колись, але не цього разу!
Може це Господня поміч, може так?
Спакували речі, рушили в дорогу,
Та потрапили на трасі під обстрі́л.
Але все ж прорвались, дякувати Богу!
Й за годину Київ нас зустрів.
Кілька днів у друзів відпочили,
Все надіялись, що кінчиться війна.
Та ракети вже сюди летіли,
Далі в Вінницю дорога нас вела.
Там батьки у мене проживають,
Як доїхали, от радості було!
Але серце все ж не відпускає,
Та сумління докоряє, все одно.
Треба повертати вже машину,
І господаря потрібно відшукати.
В бардачку знайшов я номер телефону,
Може це його? Та й вирішив набрати.
Ось гудки… - Так! Слухаю! Кажіть вже!
- Добрий день, це я автівку вашу взяв.
Ви мене пробачте! Я б ніколи в світі.
Просто я родину рятував.
- Не хвилюйся друже, не шукай провини,
Все, що сталось, це не просто так.
Я, як кажуть, чоловік не зовсім бідний,
Маю свій маленький автопарк.
Як почалося все, я мало не загинув,
Своїх рідних джипом вивіз сам.
Інші три авто на вулиці покинув,
Повний бак, ключі, і номер написав.
Ця ідея, якось раптом народилась,
Як комусь потрібно – хай бере!
Разом із тобою, всі вже віддзвонились!
Буде мир – побачимось! Бережіть себе!
ID:
957308
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Воєнна лірика
дата надходження: 23.08.2022 11:09:55
© дата внесення змiн: 23.08.2022 11:09:55
автор: Костянтин Вишневський
Вкажіть причину вашої скарги
|
