ось я вже лечу,
й дивлюся вниз на землю-матір.
наді мною ― лиш блакитне небо,
піді мною ― світ солодкої бавовни.
ось я ніби задрімав, і бачу мрію.
літак летить безшумно, наче птах;
командир щось каже, але я не чую.
ось я вже лечу.
поглянь угору: може, побачиш мене.
а може, й не побачиш.
а я за тобою стежитиму.
вже скоро, незабаром прилечу.
я прилечу до тебе додому,
а тим часом милуюся мальовничим світанком:
рідна земля в просвітках хмар
справді на вигляд ― зовсім зелена.
ось ми йдемо на зниження;
скоро вже буду з тобою.
ніби дрімаю: бачу біленьку хату,
моя господиня стоїть усміхнена біля дверей.
незабаром побачу насправді.
поглянь: ще не бачиш мене?
мости над нашою річкою;
багато-багато вогнів;
вже скоро ми будемо разом,
ми надолужимо все.
ось я лечу, й спостерігаю внизу
зелену землю, рідну батьківщину.
наді мною ― тільки блакитне небо;
піді мною ― солодка бавовна.
чому я кажу "бавовна"?
скоро побачиш мене,
а може, й не побачиш,
та я за тобою стежитиму;
глядітиму тебе, ―
вже скоро буду вдома
flying, nazareth
https://www.youtube.com/watch?v=sdfOrvpv65I
