П’ятий лист синочкові
Який же ти, синочку, зробився жвавий!.. Зараз важиш приблизно 1700 грам, зріст – 41 сантиметр. Тобі тісно, незвично, лише нещодавно почав розплющувати очка, гикаєш…
Я переношений, твоя мати недоношена. Ти точно маєш народитися вчасно, не підведи нас! За гороскопом ти будеш або Козорогом, або Водолієм.
Відчуття очікування дива неперевершене. Хіба щось може бути краще?
Єдиний, найрідніший
Я сотні діток уже вивчив,
до них звикав, бо всі чужі,
я вчитель був для них незвичний,
бо інші дітям були злі.
Та часто все це набридало,
ішов додому в нікуди,
у інших діти підростали,
а в мене... В мене як завжди.
Я мріяв мати вже малечу,
щоб тиші в хаті не було,
щоб взяти диво те на плечі
і гратисть з ним, і щоб ніхто
не забирав хвилини щастя,
щоб когось вчити із нуля,
щоб шансу не було пропасти
оцій дитині без добра.
О, як приємно в цю хвилину,
коли я пишу вірш оцей,
збагнути істину єдину:
що у дружині син росте.
Про себе вже він заявляє,
активний, як кудись іду,
його найбільше я чекаю,
його найбільше я люблю.
Бо як би інші не звикали,
а рідний звикнув вже давно,
залишилось ще зовсім мало,
його обнімлю, як ніхто.
І буду ніжно колисати,
пишатись радісно дитям,
бо він є рідним... В серці свято,
він сенс душі мого життя.
14.10.2018
ID:
961054
ТИП: Інше
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 27.09.2022 15:47:51
© дата внесення змiн: 27.09.2022 15:54:34
автор: Андрійчук Назарій Володимирович
Вкажіть причину вашої скарги
|
