Коли в країні йде війна,
І чутно вибухи гармати,
Тобі нема коли страждати,
Бо ти продовжуєш життя.
Ти - мати, дівчинко, ти - мати.
Ти наче сонце у пітьмі,
Промінням паростки плекаєш,
Усе навколо відчуваєш,
Щоб найдорожче зберегти,
Та шлях найкращий віднайти.
Бо в тебе місія свята,
Ти - Богородиця, ти - мати!
Нема коли відпочивати,
Бо в тебе син або донька,
Бо ти, маленька, не сама.
І ти для для них взірець буття.
І ти - стіна, і ти - надія,
І ти будуєш з ними мрії
Про мирне, якісне життя,
Повимітавши все сміття.
Та в час, коли дитя засне,
Ти покладеш в шухляду зброю
І станеш справжньою собою,
І трішки серце відійде,
Як тільки сонечко зайде.
Бо в гори зібраних валіз,
Не заховати суть жіночу,
Що прокидається щоночі,
І проливається крізь очі,
Дощем солоних теплих сліз.
Щоб вранці сісти на коня,
Вдягнути найміцніші лати,
Свій рай довкола будувати,
Найкраща дівчинка та мати,
Та, що продовжує життя!..
ID:
961796
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 04.10.2022 00:01:07
© дата внесення змiн: 04.10.2022 08:00:44
автор: Jinger
Вкажіть причину вашої скарги
|
