Я в кожній жінці бачу лиш тебе,
Твої вуста, твою усмішку милу,
І образ твій малюю щохвилини,
І день і ніч до тебе серцем лину,
І в кожній жінці бачу лиш тебе.
Я завмираю, дихати боюсь,
Побігти хочу, та немає сили,
Злетіти хочу – хтось підрізав крила,
І вітер не наповнює вітрила.
І страшно, що це сон і я проснусь.
А ти десь там, за плетивом доріг,
І сум болючий серце знов стискає,
І день за днем неначе рік минає,
І в кожній жінці я тебе шукаю,
А ти десь там, за плетивом доріг.
Я в кожній жінці бачу лиш тебе,
Ловлю твій погляд, грію твої руки,
Та проміж нас тривоги і розлуки.
Згасає день, мов свічки гаснуть звуки.
Я так хотів побачити тебе...
1.06.2000.
А мені сподобалось про звуки, що гаснуть, мов свічки. Є в цьому якась пастельна, імпресіоністична легкість. Вечірнє місто в уяві, бо разом зі звуками згасають вогні.
Мехті Волас відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую , пані Світлано ! Хай всім буде добре ! З повагою Мехті.
І знову гарно, і знову передостанній рядок. Може я чогось не знаю, але про музичні свічки не чула . Може, доречно помінять?. Згасає день і затихають звуки.ну просто затихають, і все.
Мехті Волас відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Цьому твору вже 22 роки і ніхто "не спотикався " і не нав"язував свою думку , а читачі були вимогливі.Перестаньте шукати "чорну кішку" або шукайте у других поетів.Мені не подобається ваша настирність. Ще один "спотикач" і ви не будете мені заважати. Мехті. ЧС.