а серце кличе он куди..
у безневиннії хмарки,
що стежку окропляли
незайманим вночі
у подорож верлібрових бажань
у вир надій і сподівань,
де пісня розливається душею
ми поєдналися статею
сторицей ніжностей та мрії
а серце кличе все до тебе..
і ясен раз, що пригорнув мене
благань несамовито красних
я не обманюю себе
вже вкотре ночей ясних
забуте слово вже не вернеш
кохання крепне. кохання крепне..
