З моря постануть
квіти світанку
(хвилі, хвилі
повні білих лілій),
бісер срібний
просіє півень.
(Сьогодні! Промовлю тобі,
й торкнуся твоєї душі)
Ах! під сосною
нагота твоя лілова,
ніжнії ноги
в м’якій траві морозній,
зеленії коси
мокрих зірок повні!
(...А ти мені скажеш,
втікаючи: завтра)
Просіє півень
вогненний бісер,
світанку пісня
в золотому зерні
запалить свої іскри
на м'якому гіллі.
(Сьогодні! Промовлю тобі,
й торкнуся твоєї душі)
О, на світанні
золотий стан твій,
таємниче обличчя
й очі глибокі,
боїться блакиті
чорний мій погляд!
(...А ти мені скажеш,
втікаючи: завтра)
Х.Р.Хіменес, пер. з ісп. О.Міськової
_______________
DESNUDOS
Por el mar vendrán
las flores del alba
(olas, olas llenas
de azucenas blancas),
el gallo alzará
su clarín de plata.
(¡Hoy! te diré yo
tocándote el alma)
¡O, bajo los pinos,
tu desnudez malva,
tus pies en la tierna
yerba con escarcha,
tus cabellos verdes
de estrellas mojadas!
(...Y tú me dirás
huyendo: Mañana)
Levantará el gallo
su clarín de llama,
y la aurora plena,
cantando entre granas,
prenderá sus fuegos
en las ramas blandas.
(¡Hoy! te diré yo
tocándote el alma)
¡O, en el sol nacido,
tus sienes doradas,
los ojos inmensos
de tu cara maga,
evitando azules
mis negras miradas!
(...Y tú me dirás
huyendo: Mañana)
