Зараз я скажу тобі банальні речі.
Пам'ятаєш запах пиріжків із печі,
Що бабуся у дитинстві нам пекла?
Пам'ятаєш як разом із віртом,
Хто хутчіш, носилися ми світом?
Бо тоді село було як цілий світ.
Пам'ятаєш, що таке рогатка?
Хрясь! І вже на лобі латка!
Добре, що хоч кров не потекла.
А тепер мене ти захищаєш,
Де дістала номер - геть не знаєш.
Раз! І ось такий тобі привіт!
Згадуй! І хай це тебе зігріє:
Як картоплю пік й спалив легенько вії,
Як Ведмедицю щовечора шукав.
Як корову гнав пастись на луки,
Змайстрував з лози собі там лука,
Як допив бабусин весь компот.
Як увечері ходив до клубу,
Як цінив міцну і справжню дружбу,
Як зі мною переплив наш став.
А тепер ти там, мій друже
І за тебе я хвилююсь дуже.
Мало в кого скільки є чеснот.
Зараз ми усі тебе чекаєм,
Щоб увечері попити чаю,
Щоб тебе заобіймати досхочу.
Бережи себе, прошу, щомиті,
Ми від радості лиш хочем сльози лити.
Я щодня до Бога це кричу.
Живи!
